зазнати збитків

1) зазнати невдачі; не мати успіху

2) зазнати збитків

1) зазнати невдачі; не мати успіху

2) зазнати збитків

1) понести - см. Нести. [Баба понесла молоко на базар. Чорти його туди понесли. Коні понесли воза];

2) (забеременеть) понести. [Будь проклята мати, і день, і година, коли понесла, коли породила (Шевч.)];

3) потерпіти, прийняти. -сти убытки - потерпіти втрати (збитки); зазнати збитків. -сти труд - прийняти труд. -сти наказание - прийняти кару;

4) почати верзти. Он -нёс вздор - він почав верзти нісенітницю. Понесённый -

1) понесений;

2) прийнятий. -сённые труды - прийняті труди. -сённое наказание - прийнята кара. -сённые им убытки - ті, що він потерпів, втрати (збитки).

* * *

1) (кого-что) понести́ (кого-що); (наказание, убытки, утрату) зазна́ти (чого), (убытки, утрату) ма́ти (що); ( отбыть) відбу́ти

2) (безл.: повеять - о струе холода, ветра) потягну́ти и потягти́, -тя́гне; ( о запахе) понести́; ( подуть) поду́ти, поду́нути

3) (перен.: начать говорить что-л. вздорное, неразумное) понести́, поча́ти верзти́, поча́ти плести́

4) ( забеременеть) понести́

шкода, збиток, пошкодження, ушкодження; кӧзне зарар йохту око не ушкоджено СМ; зарарына собі на шкоду Г; зарар эт- завдавати шкоди, зазнати збитків, шкодити; пор. зерар.

1. n

1) шкода; збиток

2) зло, лихо; неприємність; небезпека

3) горе, скорбота; сум, журба

2. v

1) шкодити, завдавати шкоди; робити зле; ображати

2) потерпіти, зазнати шкоди (збитків)

* * *

1) шкода, збиток; ( grievous) bodily harm юp. ( тяжке) тілесне ушкодження; зло, лихо, шкода; неприємність

2) icт. горе, скорбота, сум

1) что (претерпеть, испытать) - зазнати чого. -петь поражение, крушение - зазнати поразки, розбиття. -петь убыток, убытки - зазнати страти, шкоди, збитків на чому, через що; (проиграть) прокинути, проробити, програти на чому. -петь неудачу в чём - не пощастити кому з чим. -петь неудачу (насм.) - піймати (вхопити) облизня, ухопити шилом патоки, облизати макогона, ухопити як собака обметиці. -петь от чего - постраждати через що, зазнати лиха, шкоди через що, від чого. [Постраждати через війну, через град и від граду. Хліб зазнав шкоди від граду]. Я не -плю (допущу) таких беспорядков - я не попущу такого безладу (безладдя), (бунту) заколоту, розрухів;

2) (некот. время) потерпіти (якийсь час). [Поживемо ще, потерпимо ще на цім світі (Кв.)];

3) (подождать) почекати, заждати, потривати. -пи до осени, отдам непременно - почекай (потривай) до осени, віддам конче. Потерпевший - що зазнав чого, що постраждав через що, від чого, скривджений; юрид. с[по]кривджений, (зап.) пошкодований, ушкоджений. -шая сторона - с[по]кривджена сторона.

* * *

1) потерпі́ти; диал. уте́рпіти

2) ( что - испытать) зазна́ти (чого)

1) страждати (від чогось); зазнавати (чогось)

2) дозволяти, допускати

3) терпіти, витерплювати, зносити

4) бути покараним, зазнавати покарання; відбувати покарання

5) заст. бути страченим

* * *

1) страждати; зазнавати

2) бути покараним; постраждати ( за що-небудь); відбувати покарання ( to suffer a punishment)

3) терпіти, виносити; піддаватися; зазнавати

4) дозволяти, допускати

1) шкода, збиток; ( grievous) bodily harm юp. ( тяжке) тілесне ушкодження; зло, лихо, шкода; неприємність

2) icт. горе, скорбота, сум

1) (утрата, убыток) втрата, страта, затрата, трата, згуба, загуба, загубля, шкода. [Вона мені про мою втрату нагадала (Г. Барв.). Втрата пам'яток письменства (Єфр.). Не велика згуба (Рудан.)]. -ря веса - втрата на вазі. -ря зрения, памяти, крови - втрата (згуба) зору, пам'яти, крови. [Згину я від згуби крови (Л. Укр.)]. -ря друга, сына - втрата приятеля, сина. Нести -ри - втрачати кого, що; мати втрати. Мы понесли в сражении большие -ри людьми - ми втратили в бою багато людей. Войско вернулось без -терь - військо вернулося ціло (Куліш), вернулося без втрат. -ря времени - марнування (гаяння, переводня) часу или угайка, угайство. До -ри сознания - до нестями. -ри (убытки) - збитки (-тків), страти. Нести, терпеть огромные -ри (убытки) на чём - мати величезні збитки, зазнати величезних збитків, шкодувати без ліку на чому (Куліш). Сожалеть о -ре кого, чего - жалкувати за ким, за чим;

2) (потер. вещь) згуба, загуба, загубля. [Піти до нього й віддати йому згубу (Франко)].

* * *

витрати, видатки; масраф кӧр- зазнати видатків Г; масраф эт- витрачати, робити видатки СБ, П, К; підраховувати видатки СБФ; масраф эттирзавдавати збитків, змушувати робити витрати О, К.